Я Петрик, мені 6 років, я іду до школи в перший клас.

Школа для мене дуже великий світлий дім, а вчителька стане другою матусею. Вона навчить мене читати, розв’язувати важкі приклади з великими числами. Ще хочу навчитися гарно і швидко писати, як усі дорослі.

  Портфелик у мене вже зібраний. Не можу дочекатися, коли можна буде користуватися цими речами. Мені дуже хочеться навчатися.

 Мене звуть Катруся, мені вже 6 років.

  Я уявляю школу гарною, чистою, світлою, де вчиться багато дітей. Першого вересня я йду до школи з новим портфеликом, щоденником,гарними зошитами.

  Вчительку я уявляю  молодою та доброю, як мама. Вона навчить мене читати, писати, розв’язувати приклади та задачі.

  Я хочу до школи дуже-дуже, мрію мати багато гарних друзів.

Поради батькам першокласників

Що потрібно майбутньому першокласнику: 

1.Шкільна форма, портфель.

2. Спортивна форма. 

3. Спортивне взуття. 

4.Альбом і фарби (медові). 

5. Пензлики для малювання (2шт). 

6. Кольорові олівці . 

7. Кольоровий папір, кольоровий і білий картон. 

8. Ножиці із закругленими кінчиками. 

9. Клей ПВА.

 
10. Пластилін, дощечка із стеками

 
11. Папка для праці. 

12. Конструктор будь-який. 

13. Зошити (10 в косу лінію, 10 в клітинку)

 вітчизняного виробника.

 
14. Обгортки для підручників та зошитів. 

15. Папка для зошитів.

14. Обгортки для підручників та зошитів. 

15. Папка для зошитів.

16. Пенал (2 ручки, простий олівець, лінійка, гумка). 

Чи готова ваша дитина йти до школи? 

Зазвичай батьків майбутніх першокласників хвилює безліч запитань: чи зможе їхня дитина навчатися в школі, чи досить вона розвинена, що їй слід уміти напередодні навчання в школі. 

За допомогою цього тесту Ви можете оцінити підготовленість Вашої дитини до школи. 

Т Е С Т 
Відповідайте на запитання «так» або «ні». 
1. Чи часто Ваша дитина заявляє про своє бажання йти до школи? 
2. Вашу дитину найбільше цікавлять атрибути школи (портфель, книжки, нове «доросле» становище), аніж можливість більше довідатися нового й багато чого навчитися? 
3. Ви вважаєте, що Ваша дитина досить посидюща й уважна навіть під час виконання не дуже привабливого для неї завдання? 
4. Ваша дитина товариська як з дітьми, так і з дорослими? 
5. Ви не впевнені в тім, що Ваша дитина здатна добре запам’ятати й виконати усне доручення ( наприклад, по телефону)? 
6. Ваша дитина жодної хвилини не може побути на самоті й зайнятися чимось самостійно? 
7. Іграшки й особисті речі Вашої дитини завжди розкидані, й Ви стомилися нагадувати їй, що потрібно їх прибирати? 
8. Чи вміє Ваша дитина рахувати до десяти й назад? 
9. Чи вміє Ваша дитина порівнювати числа і предмети? 
10. Чи здатна Ваша дитина додавати й віднімати в межах десяти? 
11. Чи знає дитина прості геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник, овал)? 
12. Чи вміє дитина визначати істотні ознаки в предметах( наприклад, у птаха є дзьоб, пір’я)? 
13. Чи може Ваша дитина об’єднати одним словом поняття одного виду, роду, характеру ( наприклад, назвати одним словом «взуття» слова «туфлі», «черевики», «чоботи»)? 
14. Чи може Ваша дитина знайти слова з протилежним змістом до запропонованого слова ( «весело» - «сумно»)? 
15. Чи вміє вона скласти розповідь за 5-7 картинками? 
16. Чи знає Ваша дитина літери та чи вміє читати по складах? 
17. Ваша дитина з напруженням і без будь-якого задоволення декламує вірші й розповідає казки? 
18. Чи правда, що Ваша дитина не досить упевнено користується кульковою ручкою? 
19. Ваша дитина любить майструвати, користуючись клеєм, ножицями, інструментами? 
20. Їй подобається розфарбовувати або малювати? 
21. Малюнки Вашої дитини, як правило, неохайні й не завершені? 
22. Ваша дитина без особливої праці може зібрати розрізану на кілька частин картинку? 
23. Чи може Ваша дитина знайти слово до запропонованого слова так, щоб вони були пов’язані за змістом, як пов’язані слова в зразку (наприклад, зразок: «дерево - гілки», до слова «книжка» необхідно назвати слово «сторінки»)? 
24. Чи вважаєте Ви, що Ваша дитина не допитлива й погано обізнана? 
Порівняйте свої відповіді з ключем. 

Т Е С Т 

Відповідайте на запитання «так» або «ні». 

1. Чи часто Ваша дитина заявляє про своє бажання йти до школи? 

2. Вашу дитину найбільше цікавлять атрибути школи (портфель, книжки, нове «доросле» становище), аніж можливість більше довідатися нового й багато чого навчитися? 

3. Ви вважаєте, що Ваша дитина досить посидюща й уважна навіть під час виконання не дуже привабливого для неї завдання? 

4. Ваша дитина товариська як з дітьми, так і з дорослими? 

5. Ви не впевнені в тім, що Ваша дитина здатна добре запам’ятати й виконати усне доручення ( наприклад, по телефону)? 

6. Ваша дитина жодної хвилини не може побути на самоті й зайнятися чимось самостійно? 

7. Іграшки й особисті речі Вашої дитини завжди розкидані, й Ви стомилися нагадувати їй, що потрібно їх прибирати? 

8. Чи вміє Ваша дитина рахувати до десяти й назад? 

9. Чи вміє Ваша дитина порівнювати числа і предмети? 

10. Чи здатна Ваша дитина додавати й віднімати в межах десяти? 

11. Чи знає дитина прості геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник, овал)? 

12. Чи вміє дитина визначати істотні ознаки в предметах( наприклад, у птаха є дзьоб, пір’я)? 

13. Чи може Ваша дитина об’єднати одним словом поняття одного виду, роду, характеру ( наприклад, назвати одним словом «взуття» слова «туфлі», «черевики», «чоботи»)? 

14. Чи може Ваша дитина знайти слова з протилежним змістом до запропонованого слова ( «весело» - «сумно»)? 

15. Чи вміє вона скласти розповідь за 5-7 картинками? 

16. Чи знає Ваша дитина літери та чи вміє читати по складах? 

17. Ваша дитина з напруженням і без будь-якого задоволення декламує вірші й розповідає казки? 

18. Чи правда, що Ваша дитина не досить упевнено користується кульковою ручкою? 

19. Ваша дитина любить майструвати, користуючись клеєм, ножицями, інструментами? 

20. Їй подобається розфарбовувати або малювати? 

21. Малюнки Вашої дитини, як правило, неохайні й не завершені? 

22. Ваша дитина без особливої праці може зібрати розрізану на кілька частин картинку? 

23. Чи може Ваша дитина знайти слово до запропонованого слова так, щоб вони були пов’язані за змістом, як пов’язані слова в зразку (наприклад, зразок: «дерево - гілки», до слова «книжка» необхідно назвати слово «сторінки»)? 

24. Чи вважаєте Ви, що Ваша дитина не допитлива й погано обізнана? 

Порівняйте свої відповіді з ключем. 

Ключ відповідей 

Якщо на запитання 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 22, 23 Ви відповіли «так», то зарахуйте по 1 балу за кожну відповідь. 

Якщо на запитання 2, 6, 7, 17, 18, 21, 24 Ви відповіли «ні», то зарахуйте ще по 1 балу за кожну відповідь. 

Підрахуйте загальну кількість балів. 

Якщо вона становить: 

20-24 бали, то поздоровляємо! Ваша дитина готова до школи. Будьте певні, що їй буде легше справлятися зі шкільними труднощами. Подбайте про те, щоб у неї не зник інтерес до школи й до отримання нових знань. 

15-19 балів, Вам належить приділити більше уваги своїй дитині, зміст запитань або завдання в них допоможуть Вам обрати потрібний напрям роботи з дитиною. Не засмучуйтеся, Ваша дитина майже готова до навчання в школі. 

14 і менше балів, кращою порадою для Вас буде приказка: «Терпіння і труд усе перетруть». Ваша дитина чекає допомоги й співпраці. Пориньте разом із нею в розвивальні, цікаві ігри. Усе це допоможе дитині досягти успіху й піти до школи підготовленою. 
За інтернет- виданням:www.materinctvo.ru

За інтернет- виданням:www.materinctvo.ru

****************************************************************************************************************************************************************

Поради батькам щодо підтримки дитини в період адаптації до школи

Безумовно, найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров'я в період адаптації до школи є добре ставлення батьків до дітей, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань. Відомо, що не існує готових рецептів та моделей виховання, які можна просто взяти і без змін "прикласти" до своєї дитини. Але не дивлячись на це, можна дати деякі рекомендації з полегшення процесу адаптації дітей до школи:

-       повірте в унікальність та неповторність власної дитини, в те що Ваша дитина – єдина у своєму роді, несхожа на жодну сусідську дитину і не є точною копією Вас самих. Тому не варто вимагати від дитини реалізації заданої Вами життєвої програми і досягнення поставленої Вами мети. Надайте право їй прожити життя самій.

-       Дозвольте дитині бути самою собою, з своїми недоліками, слабкостями та достоїнствами. Приймайте її такою, якою вона є. Спирайтесь на сильні сторони дитини.

-       Не соромтесь демонструвати дитині свою любов, дайте їй зрозуміти, що будете її любити за будь-яких обставин.

-       Не бійтесь "залюбити" свою дитину, беріть її  на коліна, дивіться їй в очі, обіймайте та цілуйте коли, вона того бажає.

-       В якості виховного впливу використовуйте частіше ласку та заохочення, ніж покарання та осудження.

-       Намагайтесь, щоб Ваша любов не перетворилась на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі та заборони (бажано, щоб їх було небагато – лише самі основні на Ваш погляд) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Суворо дотримуйтесь встановлених заборон і дозволів.

- Не поспішайте звертатись до покарань. Намагайтесь впливати на дитину проханнями – це самий ефективний спосіб давати їй інструкції. У випадку непокори, батькам необхідно переконатись, що прохання відповідає віку і можливостям дитини. Лише в цьому випадку можливо використовувати прямі інструкції, накази, що достатньо ефективно, якщо дитина звикла реагувати на ввічливі прохання батьків. І лише тоді, коли дитина демонструє відкриту непокору, батьки можуть думати про покарання. Немає потреби нагадувати, що покарання повинно відповідати вчинку, дитина має розуміти за що її покарали. Батьки самі вибирають міру покарання, але важливо зазначити, що фізичне покарання – тяжка за своїми наслідками каральна міра.

Пам'ятайте:

- Покарання – це моральний замах на здоров'я: фізичне і психічне.

- Покарання не повинно бути за рахунок любові. Не залишайте дитину без заслуженої похвали і нагороди. Ніколи не відбирайте подарованого вами чи кимось іншим.

- Краще не карати, ніж карати із запізненням. Запізнілі покарання нагадують дитині про минуле, не дають змоги стати іншою.

- Покараний – значить вибачений. Інцидент вичерпано – сторінка перегорнута. Наче нічого й не трапилось. Про старі гріхи ні слова. Не заважайте починати життя спочатку!

- Хоч би що там трапилось, хоч би якою була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.

- Дитина не повинна боятися покарання. Найвразливіше для неї — ваше засмучення.

- Не забувайте, що ключ до серця дитини лежить через гру. Саме в процесі гри Ви зможете передати їй необхідні навички, знання, поняття про життєві правила та цінності, навчите краще розуміти один одного.

- Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть дитині навчитись вербально висловлювати свої бажання, почуття та переживання, інтерпретувати свою поведінку та поведінку інших людей.

- Прийнята в деяких родинах система залякування дітей, безумовно, заслуговує осудження, бо стає джерелом виникнення особливого способу самозбереження – неправдивості та нещирості. Тяжкі переживання особливо негативно впливають на формування таланту, особистості дитини, легко призводять до психостенічних реакцій, імпульсивних дій та афектів.

- Існує термін "шкільна фобія", тобто острах у деяких дітей перед відвідуванням школи. Насправді часто йдеться не стільки про школу, скільки про побоювання дитини йти з дому, розлучатися з батьками. Якщо дитина дуже хвороблива, то, як правило, вона перебуває в умовах гіперопіки з боку батьків.

- Іноді зустрічаються батьки, котрі самі побоюються школи і побіжно навіюють це побоювання своїм дітям, або драматизують проблеми початку навчання. Вони намагаються виконувати замість дітей їхні домашні завдання, контролюють кожну написану дитиною літеру і тим самим створюють у неї "навчальну фобію". Як результат – у дітей виникають, невпевненість у своїх силах, сумніви щодо своїх знань, виробляється звичка сподіватися на допомогу в найпростішій ситуації.

- Дуже важливо піклуватись про те, щоб створити дитині ситуацію з гарантованим успіхом. Можливо, це буде вимагати від батьків деякої зміни вимог до дитини, але справа того варта. Потрібно чітко усвідомлювати, що успіх породжує успіх і посилює впевненість у своїх силах як у дитини, так і в батьків.

- Лікарі-педіатри сьогодні відмічають різке зростання у дітей таких захворювань, які раніше були властиві тільки дорослим, що постійно знаходяться у стресових ситуаціях. Для сучасної дитини стресовою ситуацією стає все те, що є буденним життям для дорослого, який не може або не бажає створювати спеціального режиму для ще незміцнілого організму.

- Сучасна література і практичний досвід психологів вказує на велику кількість випадків, коли погіршення і психічного, і фізичного здоров'я дитини пов'язано тільки з тим, що дорослі водять дитину з собою по місцях масового скупчення людей.

- Деякі батьки не помічають різниці між собою і дитиною (забуваючи про те, що дитина – це не маленька копія дорослої людини, а маленька людина, яка живе і розвивається у своєму світі і вимірі, за власними законами), придушуючи її зливою інформації, непосильними для неї емоційними навантаженнями, характерними для їх спілкування. Все це не минає безслідно, і в дітей з’являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Якщо в родині негаразди і дитина постійно знаходиться в сфері спілкування батьків, тобто активно залучається як активний співучасник у їх сварках і з’ясуваннях, то, можливо, ніхто не здивується, коли у дитини з'являться невротичні симптоми та інші порушення психічного і фізичного розвитку, які будуть блокувати розвиток у дитини її таланту.

- Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу.

Поради батькам щодо режиму дня першокласника

Дитина пішла в перший клас. Це радісна і хвилююча подія, але водночас і додаткові труднощі. Відбувається зміна провідних видів діяльності. Нові обов'язки потребують від дитини зібраності, витрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо до найдрібніших деталей продумати режим дня школяра.

Ось орієнтовний режим дня для учнів першого класу.

 6.50—7.20 — пробудження, підйом, ранкова гімнастика, водні                   

                         процедури, ранковий туалет, прибирання ліжка;

7.20—7.35 —   сніданок;

7.35—7.50 —   дорога до школи;

8.00 - 12.40 — заняття у школі;

12.40 - 13.00 – повернення зі школи;

13.00 - 13.30 – обід;

13.30—15.00 — післяобідній відпочинок;

15.00—16.00 — перебування на повітрі;

16.00—17.30 — читання, ігри, розваги

17.30—19.00 — перебування на повітрі, заняття в спортивних гуртках;

19.00—20.30 — вечеря, заняття улюбленими справами;

20.30-6.50 -  сон.

Поради батькам щодо обладнання робочого місця першокласника

Для учня бажано виділити окрему кімнату. Стіл ставлять так, щоб світло падало зліва. Праворуч від стола розміщують етажерку або полиці для книжок. Основна вимога до обладнання робочого місця — меблі повинні відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася підлоги, висота стола — 55—65 см. Якщо в сім'ї двоє дітей, то кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності. школярів, то робоче місце слід обладнати для кожного окремо.

Одне з найважливіших питань в обладнанні робочого місця школяра — забезпечення правильної пози під час сидіння.

Відстань від очей до предметів, які він розглядає, має становити 30-35см. Книги піднімають за допомогою підставки.

Важливо привчати дитину дотримувати порядок на робочому місці. Кожна річ повинна мати своє місце.

Як домогтися виконання дітьми вищезгаданих вимог?

Умова одна: не шкодуючи часу, привчайте малюка виконувати те, що ви вимагаєте. З другого боку, важливо похвалити дитину за кожен навіть незначний успіх: "Ти сьогодні значно краще тримаєш ручку і не сутулишся. Молодець!"